«Збирайся швидше — запізнимося!» — ця фраза стає своєрідним девізом у сім’ях з повільною дитиною. Дитина робить все мляво і у власному темпі, не звертаючи уваги на зауваження дорослих. Бреде в ванну, потім до шафи, довго вибирає речі і з такою ж швидкістю їх надягає. І чим голосніше ви підганяєте, тим повільніше вона все робить — як ніби на зло. Але чи варто дратуватися на поведінку малюка? Як подолати дитячу повільність і не зійти з розуму?
Причини повільності
За статистикою, близько 15% дітей вважаються дійсно повільними із-за серйозних відхилень у розвитку. Вроджені особливості відображаються на нервових процесах в організмі:
- малюк повільно думає і каже;
- не відрізняється швидкістю рухів;
- дорослі помічають гальмування основних реакцій.
Повільність може бути викликана слабкістю на тлі гострого або хронічного захворювання — така форма проходить після одужання.
Але чому повільні здорові діти? На думку психологів, до 6-7 років діти живуть у своєму власному ритмі. Поняття часу для них не існує, тому фахівці рекомендують батькам знизити свій темп до рівня дитини, або хоча б трохи сповільнитися. Приблизно з 4 років можна проводити нескладні заняття на встановлення ритміки.
Поради по збільшенню швидкості
Вправи виконуються тільки в ігровій формі, коли малюк сповнений сил і знаходиться в хорошому настрої. В якості розминки поплескайте в долоні або постукайте олівцем по столу, підвищуючи і знижуючи темп. Підійде гімнастика пальчиків, яка вибудувана за принципом «швидко — повільно». Поступово дитина навчиться прискорюватися, але не намагайтеся встановити світовий рекорд: у кожного малюка своя межа розгону. Завершуйте цикл вправ у повільній формі, щоб у дітей залишалося відчуття успіху.
Часто дитина починає копатися, коли у неї щось не виходить. Замість окриків і невдоволення — просто допоможіть її.
- Не виходить зав’язати шнурки — нехай тренується. Покажіть алгоритм дій, поки він не удосконалить виконання всіх етапів.
- Виникають складнощі з підготовкою до уроків — підкажіть, як правильно організувати робоче місце.
- Проблеми з гудзиками або блискавкою — розвивайте функції дрібної моторики.
- Знижується швидкість при виконанні домашнього завдання — зробіть перерву, переключивши активність з розумової на фізичну.
- Розпорядок дня дозволить краще відчувати час, оскільки на кожне заняття буде відведена певна кількість хвилин або годин.
Вчіть дітей не швидкості, а акуратності і чіткості. Можна швидко переписати текст із підручника в зошит, але негарно і з помилками. Нехай уроки виконуються повільно, але якісно і послідовно.
Від яких дій краще відмовитися
Нешвидкі діти рано чи пізно виростають нормальними дітьми, якщо на них не тиснути. Існує і зворотний бік медалі, коли мами або бабусі намагаються все зробити за улюблене чадо — не варто формувати нехлюйство. Якщо позбавляти малюка практики і самостійності, проблема нікуди не дінеться. Психологи виділили кілька суворих табу:
- Не можна порівнювати сина чи доньку з іншими людьми, навіть з собою. Ви можете бути активною мамою, яка все встигає і скрізь домагається успіху. Але хіба вам самим не хочеться відпочити або трошки знизити планку відповідальності? Для чого з малих років включати дітей у шалену гонку?
- Участь у змаганнях під забороною до тих пір, поки дитина сама цього не захоче. Постійні поразки надовго відіб’ють бажання прискорюватися, закріпивши в підсвідомості малюка сценарій невдач.
- Будь-які зміни в сім’ї і житті — серйозний стрес для дітей. Переїзд, вступ в дитячий сад або школу і конфлікти між батьками вводять малюка в стан ступору. Самостійно впоратися з емоціями він не може. Підтримайте його, ласкаво поговоріть і з’ясуйте причину переживань.
Науково доведено, що з флегматичних і повільних дітей виростають надійні, спокійні, впевнені в собі люди. Не ламайте психіку дитини, намагаючись підігнати її під штучні стандарти. З моменту появи на світ кожна дитина — особистість зі своїм характером, темпераментом і ритмом життя.
