Артем Шекольян, Антон Мухарський, Руслан Бєлкін, Ілля Макаренко, Павло Непша – відкрили Чорнобиль. А чому б і ні? Через 35 років після відомої на весь світ катастрофи чоловіки вирушили на яхті прокладати шлях і відкривати наші землі, точніше, води, про які ми майже нічого не знаємо. Таким чином, поки сталкери потихеньку вивчають Чорнобиль на суші, в Україні відбулася легальна, перша за часи незалежності експедиція по воді.
Ідея підкорити якийсь водний об’єкт в Україні з’явилася у інструктора Артема Шекольяна в 2020 році, коли він брав морську практику у студентів київської школи яхтсменів у водах Туреччини. Навколо вирував карантин, учні були щасливі вирватися з локдауна за кордон. Турецькі моря викликали у них захоплення, а Артему хотілося довести, що і Україна ще не до кінця відкрита.
“У минулому році мій колега Артем – відмінний капітан, інструктор, – запропонував ідею: А давайте спробуємо походити тут по Дніпру. Піти в справжню подорож або навіть експедицію”, – згадує Павло Непша, керівник школи яхтсменів.
На підготовку мандрів пішов цілий рік. Флагманська яхта школи, розробка маршруту, завдань, підбір екіпажа, і головне – кінцева мета, до якої точки дійти. 5 липня 2021 року яхта “П’ятниця” вийшла в свій поки найважливіший похід. Поставили вітрила, судно набрало хід по Київському морю з курсом на острів Розрізний.
Це були ще знайомі яхтсменам місця. Розрізним називають Тортуга, через занедбані човни і велика кількість диких рибалок. У них можна як рибу, так і вже готову юшку купити.
Перша ночівля. І перші лоцманські замітки, які таким мандрівникам будуть як подібний гід, де вказані стоянки, можливо якірні стоянки, марини, місця, де можна отримати, докупити якийсь провіант, провізію, ремонт або сервіс.
А попереду – все більше нагадувань про трагедію 86-го. Відразу за старою водної базою “Нептун” команда бачить покинутий іржавий пароплав. Кажуть, сюди в 1980-х привозили на відпочинок ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Команда вирушає далі, але вже не так жваво. Все частіше проводять аеророзвідка, щоб визначитися, як прокладати шлях.
“І як себе вести на річці і де тебе чекає якісь засідки, де, можливо, мілину, де можливі проблеми, проблеми з намотуванням на гвинт і т.д . Цікаво було спостерігати за тим, як розвивається, так би мовити, живність. Чим далі відходиш від Києва, тим більше птахів, тим більше сплеску риб “, – зазначає Артем Шекольян.
Останні кілометри виявилися найнебезпечнішими. Були старі лінії електропередач над водоймою, занедбані мости, приховані мілині … і звичайно ж, регулярні виміри лічильником Гейгера. І тут – чергове відкриття – дозиметри, які були на борту, показали нулі.
“Чого не вистачає точно в наших акваторіях, у нас не вистачає чартерного флоту. У нас не вистачає флоту і щоб люди могли б орендувати, отримувати задоволення”, – міркує Артем Шекольян.
У сусідній Польщі Мазурські озера переповнені яхтсменами на вихідних, в сезон. В Україні цього поки немає. Ось і за маршрутом, прокладеним екіпажем “П’ятниці”, відправляться хіба що ентузіасти. Або волонтери повезуть школярів. А швидше за все – ініціативні люди влаштують екстрим-тури в Чорнобиль для іноземних туристів. Це на сотню-другу євро з клієнта потягне.
