Для ідентифікації товару на його пакування разом з іншими знаками наносять штрихкод. Це зображення у вигляді смуг чорного й білого кольору, які чергуються між собою, та послідовністю цифр внизу. У цьому символі зашифрована текстова й цифрова інформація, її зчитують за допомогою обладнання.
За вимогами законодавства на пакуванні чи етикетці товару обов’язково має бути штрихкод. Цей знак потрібен продавцеві в магазині або супермаркеті, за його допомогою отримують всю необхідну інформацію про виріб. Для покупця це підтвердження того, що продукт справжній і відповідає всім вимогам.
Які бувають штрихкоди
Щоб продати товар будь-якої категорії, на нього потрібно нанести такий знак. Розглядаючи види штрихкодів, варто зазначити, що всі наявні типи поділяють на дві великі групи: одновимірні та двовимірні. Універсальними їх називати не можна, адже кожен має свої особливості та призначення, містить різну кількість зашифрованих відомостей.
Одновимірний або лінійний символ виглядає як горизонтальний ряд ліній, розташованих вертикально, з пробілами між ними. Його читають у напрямку зліва направо, він складається з 20–30 знаків, містить артикул чи серійний номер виробу. Зчитування можливе вручну, через введення в програму цифр чи літер під малюнком, а також автоматично. Для створення зображення найчастіше використовують міжнародний стандарт EAN.
Двовимірні можна сканувати не тільки в горизонтальному, а й у вертикальному напрямку. Цей умовний знак виглядає як сукупність ліній, точок та клітинок, розміщених під прямим кутом із добре помітними пікселями. До двовимірних кодів відносять багаторівневі та матричні зображення білого й чорного кольору. Цей варіант підходить для зберігання значного обсягу інформації до 4 тис. символів, великих описів продукції.
Способи нанесення та зчитування
Для сканування всі частини штрихкоду мають бути розбірливими, добре читатися. Під час нанесення цього символу на папір застосовують обладнання для термодруку або термотрансферного друку. У першому випадку як носій та витратний матеріал використовують папір зі спеціальним покриттям. Зображення виходять нестійкими до ультрафіолету та вологи, тому з часом стають нечіткими, стираються.
Термотрансферна технологія передбачає нанесення на папір та ріббон, тобто оброблену пігментом стрічку розігрітого чорнила. Використання цього методу передбачає затрати через те, що потрібно багато розхідного матеріалу. Проте коди, нанесені в такий спосіб, довго залишаються чіткими й розбірливими, не втрачають своїх властивостей під впливом вологи.
Для зчитування штрихкодів з етикетки або пакування товару використовують такі різновиди сканерів:
- світлодіодні. За їх допомогою працюють зі знаками лінійного типу. У процесі зображення підсвічують світлодіодом так, щоб він напряму та щільно контактував із поверхнею. Цей варіант краще використовувати для невеликого обсягу даних, зокрема документації;
- промислові та ручні лазерні. Відрізняються за відстанню зчитування, розпізнають тільки одновимірні, чіткі зображення, які легко читаються. Потребують обережного, дбайливого ставлення через рухливий механізм розгортки;
- імідж-сканери. Фотографують код і відправляють зображення в базу, навіть якщо воно погано надруковане й нечітке.
Штрихкоди обов’язково наносять на пакування, тару або етикетку для ідентифікації товару. Вони бувають одно- та двовимірними, містять різні обсяги інформації, наносяться та зчитуються за допомогою спеціального обладнання.
