Згідно з новим дослідженням, тварини, що впадають в сплячку не відчувають зимовий холод так, як ми.
«Якщо ви помістите нейрони миші або людини на холод, вони почнуть працювати… як божевільні», – говорить старший автор дослідження Олена Грачова, нейрофізіолог з Єльської школи медицини (США). Але коли Грачова і її колеги помістили деяких тварин, які впадають в зимову сплячку, таких як тринадцятиполосний ховрах і сирійський хом’як, в холод, вони помітили дуже низьку активність в каналі TRPM8, області центральної нервової системи, яка обробляє інформацію про холод.
В ході іншого лабораторного експерименту вчені дали ховрахам, хом’якам і мишам дві платформи на вибір – одну c температурою 30 градусів Цельсія, іншу – c температурою в діапазоні від +30 до 0 градусів Цельсія.
Хоча тварини, що впадають в сплячку, вважали за краще теплу платформу, вони також використовували і холодну, по всій видимості, не відчувши зміни температури.
Миші реагували на холодну платформу по-іншому. «Вони чіпали її однією лапою, як ніби кажучи: ооо, не хочу туди йти, занадто холодно», – розповідає Грачова. Доторкнувшись раз до холодної платформі, миші більше її не чіпали.
Отже, в чому причина відмінностей в поведінці мишей, ховрахів і хом’яків?
Спочатку Грачова і її колеги висунули гіпотезу, що тварини, які впадають в сплячку мають менше чутливих до холоду клітин в нервовій системі. Але після розтину кількох хребтів тварин команда виявила, що у ховрахів і хом’яків була приблизно одна й та сама кількість цих клітин – просто в першому випадку чутливість до холоду була менше. Щоб пережити зиму або брак їжі, тварини проходять через ряд фізіологічних змін, таких як зниження температури тіла, швидкість биття серця і швидкість дихання. Таким чином, не дивно, що тварини, які впадають в сплячку розвинули прийоми усередині центральної нервової системи, які допомагають їхнім тілах справлятися з холодом.
Згідно Брайану Барнсу, директору Інституту арктичної біології при Аляскинському університеті в Фейрбенксі, втрата чутливості, яку описує нове дослідження, цікаве з іншої причини: відчуття холоду – один із способів, за допомогою якого тварина розуміє, що настав час для сплячки.
Грачова сподівається дізнатися ще більше таємниць сплячки в наступному проекті, в ході якого гени, які відповідальні за переносимість холоду у білок і хом’яків, трансплантують в мишей.
