У кожного з нас, якщо покопатися, були свої кращі дні. Коли все по плечу, будь-яка робота виконувалася, раптові проблеми вирішувалися відразу, а рівень активності зашкалював. А сьогодні ніби принципово нічого не змінилося, але відчуття зовсім інші. Вирішення поточних завдань, на які раніше відводилося не більше пів години, тепер займає дні і навіть тижні.
Ви будете здивовані, але подібні метаморфози відбуваються і з домашніми вихованцями. Що це — звичайна лінь чи горезвісний “вантаж прожитих років”, у кому накопичилася хронічна втома? Багато господарів звертали увагу, що їхні раніше активні та енергійні собаки ніби стали лінивими. Підкликаєте, показуєте поводок і що пора на вулицю. Але собака дивиться якось байдуже, повертається до свого місця і знову приймає лежаче положення. Щось явно пішло не так.
“Давайте підемо простим логічним шляхом. Вас попросили щось зробити, але ви зловили себе на відсутності бажання. Іншими словами, або просто не хочеться (можливо, позначається горезвісна лінь), або щось турбує вас. Наприклад, сумніви, що впораєтеся з дорученим завданням. Існує ще один варіант: вам глибоко неприємно те, чим треба займатися. Собаки в цьому плані копіюють нас, людей. Від душі раджу, зіткнувшись із “саботажем” і “неприйняттям” з боку вихованця, включити ту ж саму логіку. Пічка, від якої треба танцювати — порода, фактичний стан здоров’я вихованця, його вік, рівень активності, звички, звички і поведінкові особливості”, — консультує відомий фахівець доктор Марті Беккер.
Наприклад, ви заводили собаку як партнера по пробіжках у парку. Вихованець ще дуже молодий, у нього толком не сформувався опорно-руховий апарат (зазначимо, що цей процес іноді завершується після досягнення віку 14-24 місяців, а то і довше). Але ви відразу вирішили зробити з вихованця чемпіона з легкої атлетики і просто “заганяли” його. Так, так буває! Багато бігу, стрибки, насичені ігри або вправи відгукуються загальною втомою, болем у кінцівках. Нічого дивного. Щось подібне відбувається і з дорослими собаками, коли їх господар раптом різко вирішує “зайнятися спортом”. З умовного понеділка або першого числа. Пес сумлінно побігає день або два, а потім “просить пощади” — “не так завзято, господарю!”
Може, і не варто звинувачувати спорт. Як варіант, на прогулянках ви йдете швидко, енергійно, не зупиняєтеся, витримуєте швидкий темп. Це не збігається з бажаннями (або можливостями) вихованця. Він видихається, виникають негативні асоціації, пов’язані з виходами на прогулянку. Вихід простий: просто постарайтеся підлаштуватися під свого вихованця. Це неважко — собака сама подасть потрібні сигнали і задасть оптимальний темп.
Окремі слова — про вихованців, які страждають надмірною вагою. У них, зазвичай, великі проблеми з суглобами, цей фактор треба враховувати.
Ідемо далі. Подивіться, чи не страждає ваш пес кульгавістю. Кульгавість буває різною. Почніть із ретельного огляду подушечок лап — можливо, між пальцями вп’ялася трава, яка не дає нормально пересуватися. Як варіант, зламаний кіготь. Або травма, отримана ненароком після невдалого стрибка з дивана. Дайте вихованцеві день повного відпочинку. Кульгавість не пройшла — звертайтеся до ветеринара для встановлення причин. Зазначимо, що кульгавість у собак часто викликають і кліщові інфекції.
Ваш вихованець у віці, і він теж помітно “злінився”, відмовляється гуляти — значить, з’явився серйозний привід для перевірки його на застійну серцеву недостатність, а також пухлини кісток — остеосаркому.
Так чи інакше, якщо вихованець став ледачим, він не став схожим на самого себе — висновок один. Цьому є своя причина, і вона, можливо, дуже серйозна. Починайте з візиту до лікуючого ветеринара.
