Кейті Фускальдо вперше побачила Рокетт, коли тій ледь виповнився тиждень. Осиротілий єнотик забрів у двір до друга родини, і той приніс його Кейті. Жінка замінила звіру матір: годувала його з пляшечки, купала, возила на щеплення.
Залишати Рокетт у себе Кейті не планувала, і щойно та підросла та набрала вагу, відпустила її у дику природу. Але її улюблениця далеко не пішла і оселилася за два кроки від будинку.
Рокетт, якій вже виповнилося 6 місяців, щодня відвідує свою родину і веселить її своїми витівками. Коли вона втомлюється від спілкування, то йде прогулятися і полазити по деревах, а тоді знову повертається, щоб пограти з іграшками та іншими вихованцями Кейті. Собак вона вважає “своєю бандою” і безстрашно бореться з ними на килимі у вітальні. Іноді Рокетт залишається на ніч і засинає під боком у Кейті з пляшкою у руках.
За словами жінки, вона хотіла б щасливого життя для єнота у своєму середовищі існування. Але якщо Рокетт вирішила залишитися з людьми, вона тільки радіє цьому, хоча й морально готова до того, що одного разу та може не повернутися.
“У нас чудові стосунки! Вона побачила у мені матір. І я скористалася цією унікальною можливістю, щоб виходити і виховати це чудове створіння, — каже Кейті. — До зустрічі з нею я навіть не уявляла, якими розумними і милим можуть бути єноти”.
